Вакцинація тварин в Києві

16 серпня 2016

Вакцинація тварин – це найдієвіший на даний момент профілактичний захід, що спрямований на формування імунітету проти інфекційних захворювань.

Мета вакцинації - створення активного імунітету, який не дасть тварині захворіти. Вакцини поділяють на: живі та убиті (інактивовані). Жива вакцина вважається більш сильною, у ній мала кількість антигенів і вони мають низьку вірулентність (здатність заражати). Жива вакцина створює в організмі тварини стійкий імунітет. Інактивована вакцина є більш безпечною, та має високу антигенну масу, щоб викликати імунну відповідь.

Вакцини поділяють за кількістю хвороб від яких вона може захистити: одновалентні (тобто від одного захворювання), бівалентні (від двох захворювань), та полівалентні (декілька захворювань, або ж комплексні).

Вакцини використовують як і вітчизняного, так і зарубіжного виробника.

Щеплення собак та котів - міфи та реальність

Міф №1.	Чи дозволена вакцинація при материнському імунітеті?
Реальність. Ні. Материнський, або його ще називають – колостральний імунітет, має високий вплив на вакцинацію. Суть колострального імунітету заключається в тому, що з молозивом матері в перші часи життя цуценя або кошеня отримує певну кількість антитіл. Отже, якщо у дні колострального імунітету ввести антиген вакцини, його будуть інактивувати присутні материнські антитіла. Натомість, власна імунна система працювати не буде.
Міф №2.	Одноразова первинна вакцинація захищає тварину від інфекційного захворювання.
Реальність.Невірно, бо при одноразовій вакцинації ще не виробилася достатня кількість антигену, і тому обов’язково потрібно проводити ревакцинацію і слідувати схемі, яка була створена для запобігання активації збудника захворювання в організмі тварини.
Міф №3.	Вакцинація може викликати тяжкі ускладнення.
Реальність. Цей медичний препарат містить збудників інфекції, які потрапивши в організм тварини, змушують її імунну систему відразу почати виробляти антитіла для боротьби з вірусом. Звичайно, вакцинація вимагає певного напруження організму і може викликати ускладнення, якщо тварина ослаблена або виснажена хворобою. Щоб цього уникнути, необхідно щоб ваш улюбленець був цілком здоровий! Навыть невелике відхилення від норми, включаючи легке зниження апетиту і розлад дефекації, служить протипоказанням для вакцинації і приводом для звернення до лікаря та огляду, але ніяк не для відмови від щеплення взагалі.
Міф №4.	Дегельмінтизація перед вакцинацією є необов’язковою.
Реальність. Для тварин, у яких не була проведена дегельмінтизація та вони заражені глистами, вакцинація буде марною, можливо й небезпечною! Тому, щоб уникнути тяжких наслідків за 10 днів до вакцинації слід дати вихованцю антигельмінтний засіб.
Міф №5.	Тварина, якій виповнився рік, не потребує щеплення.
Реальність. Кожна вакцина дійсна лише на протягом року, після чого напруженість імунітету стрімко падає. Саме тому, щоб улюбленець був здоровий, необхідно постійно повторювати вакцинацію. Якщо ви хочете бути спокійні за здоров'я своєї собаки, потрібно дотримуватися чіткої схеми вакцинації.
Міф №6.	Економія на вакцині.
Реальність. Як правило, лікарі пропонують власникам вакцинацію імпортними або вітчизняними вакцинами, які вже давно існують на нашому ринку. Яку вибрати - порадить лікар. Він обере препарат індивідуально для вашої собаки, враховуючи стан її здоров'я, спосіб життя і ваші можливості. Однак якщо ви плануєте виїзд з вихованцем за кордон або відвідування зарубіжних виставок, варто подумати про вакцинації препаратами американських і європейських виробників, які визнані у всьому світі. Так ви уникнете можливих ускладнень при пред'явленні ветеринарного паспорта собаки. Деякі люди з економії купують вакцини в наметі на ринку і роблять щеплення собаці самі, але економія тут недоречна, тому що за лікування хворої собаки вам потім доведеться заплатити набагато більше. Звичайно, ніякої складності в тому, щоб зробити підшкірний укол немає, але немає і ніякої гарантії, що буде досягнутий бажаний, а не зворотний ефект. Пам'ятайте, що якість препарату цілком і повністю залежить від температури зберігання. Ні в місці продажу, ні при перевезенні, він не повинен знаходитися поза холодильником — при перевищенні температури 8°C діюча речовина починає дуже швидко руйнуватися і якість вакцини різко знижується. Вакцинацію собак слід проводити тільки у ветеринарній клініці. Перед процедурою лікар повинен оглянути тварину, виміряти їй температуру, розпитати власника, щоб переконатися у здоров’ї тварини. Після вакцинації він зобов'язаний зробити запис із зазначенням дати і виду вакцини у ветеринарному паспорті тварини, скріпивши її печаткою клініки та підписом ветеринарного лікаря.
Міф №7.	Вакцинація дає 100% гарантію не захворіти на вірусні інфекції
Реальність. Жоден виробник не дає 100% гарантії того, що вакцинована тварина не захворіє, хоча б тому, що існують фактори, які можуть перешкодити формування досить стійкого імунітету (некоректно проведена вакцинація, наявність супутніх захворювань, високий титр материнських антитіл на момент проведення вакцинації тощо). Але якщо вакцинована тварина захворіє, то зазвичай легше переносить захворювання і швидше з ним справляється, ніж невакцинована.
Міф №8.	Після введення вакцини тварина може захворіти тяжкими захворюваннями.
Реальність. Ми повинні знати, що містить препарат, що вводиться тварині: вірус, який стимулює вироблення антитіл. Він не здатний заразити улюбленця але може прискорити проявлення клінічних симптомів захворювання, вірус якого потрапив в організм до процедури вакцинації (прикладом може служити не дотримання власниками цуценят карантинного режиму і/або приховування клінічних симптомів захворювання від лікаря).
Міф №9.	Вакцинація є неважливою, якщо тварина живе постійно в квартирі(будинку).
Реальність. На жаль, це — неправильне твердження. Навіть якщо тварина не виходить на вулицю, у неї є ризик заразитися інфекційним захворюванням, яке господар принесе на своєму взутті, одязі, на руках. Крім того, домашній улюбленець може випадково вибігти на подвір’я або в під’їзд. Якщо ви гуляєте в “чистих місцях”, то все одно ніхто не гарантує відсутність у них джерел захворювань.
Міф №10.	Вакцинація тварин від сказу проводиться тільки після зміни зубів.
Реальність. Сама по собі вакцина ніяк не впливає на появу зубів та їх кількість (це визначається генетикою організму), тому чекати закінчення зміни зубів не потрібно. У більшості тварин це відбувається до 5-ти-6-ти місячного віку, на цей момент в організмі вже не залишається материнських антитіл і він беззахисний перед інфекцією. Вакцинації безпосередньо в період зміни зубів намагаються уникати із-за можливого ослаблення імунітету в цей період, апатії тварини або відмови від корму. Але якщо явні ознаки нездужання у тварини відсутні, а ризик зараження високий (наприклад, велике місто, скупчення тварин), то цим можна знехтувати.
Міф №11.	У собак сильний імунітет здатен вироблятися самостійно при народженні.
Реальність. Природа «вакцинує» собак природним відбором. Коли дворова самка народжує цуценят, деякі можуть захворіти і померти, а ті, хто залишився в живих, дійсно мають достатньо імунітету, щоб перебороти хворобу. Але у домашніх собак все трохи інакше. Вони, навіть якщо народжені слабкими, плекаються заводчиками, які запобігають розвитку хвороб. Тому імунітет у таких тварин практично не виробляється і коли собака вперше вийде на вулицю, її «атакують» різні віруси, які можуть призвести до гострих та хронічних захворювань і нерідко до летального результату. Тож краще провести повноцінну вакцинацію із дотриманням її схеми і правил.

Вакцинація – це найпростіший та найдієвіший профілактичний захід, що не дасть тварині “підхопити” небезпечне інфекційне захворювання. Тож слідкуйте за здоровям і станом вашого улюбленця, дотримуйтесь правил і схем вакцинації. І будьте здорові!

Автор: Стригун Альона

Вартість вакцинації в Києві

Послуга	Ціна, грн
Вакцинування моновалентною вакциною (сказ) закордонних виробників	100
Вакцинування моновалентною вакциною (сказ) вітчизняного виробника	0
Вакцинування полівалентною вакциною без сказу	325
Вакцинування полівалентною вакциною зі сказом	350